ЯК ПРАВИЛЬНО ГОТУВАТИСЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ

ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ

Завершується навчальний рік, наближається пора державної атестації, незалежного оцінювання, і кожна сім’я, і діти, і їх батьки прагнуть зробити все можливе, щоб отримати високий результат.

Проте, у багатьох молодих людей  ситуація іспиту викликає таку кількість негативних емоцій, що на переживання стану тривоги   витрачається більше сил, ніж безпосередньо на підготовку та здачу екзамену.

Як же підготуватися до випробувань найбільш ефективно, не витрачаючи зайвого часу та енергії? Як діяти на самому екзамені, щоб продемонструвати свої найкращі сторони  и отримати високий результат?

ДПА (контрольна, іспит) можна оцінити як:

·         «перетравлювання» значного обсягу інформації, яке пов’язано з великим навантаженням на мозок;

·         значне емоційне напруження та навантаження на нервову систему;

·         оцінювання не лише знань дитини, а й її особис­тості.

Страх, що виникає у дитини перед ДПА чи іспитом, пояснюється тим, що вона не лише боїться отримати низький бал, а й осоромитися слабкою, невпевненою поведінкою.

Правила організації вивчення навчального матеріалу:

1.     Підготовка приміщення. Перш ніж розпочати підготовку до іспитів, слід обладнати місце для занять: прибрати зайві речі, зручно розташувати потрібні під­ручники, посібники, зошити, папір тощо. Бажано ввести до інтер’єру жовтий тафіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність.

2.     Рівень занепокоєння-рівень вимог. Щоб зменши­ти рівень тривожності та занепокоєння перед іспитами, вам необхідно активно готуватися протягом тривалого часу. Однак якщо ви мало знаєте, але при цьому маєте високий рівень вимог до себе, пов’язаний зі вступом, ви будете непокоїтеся й хвилюватися. Щоби цього уник­нути, необхідно або добре підготуватися, або знизити рівень вимог до себе.

3.     Складання плану. Починаючи готуватися до іс­питів, корисно скласти план. Спершу слід визначитися, хто ви — «сова» чи «жайворонок», і залежно від цього максимально завантажити рамкові чи, навпаки, вечірні години. Складаючи план підготовки на щодень, треба викинути зі свого лексикону фразу на кшталт «трохи по­займаюся». Доцільно чітко визначити, що саме сьогодні ви вивчатимете (розділ, тема, питання тощо).

4.     Налаштування на роботу. Звісно, добре по­чинати, поки ви ще не втомилися, поки свіжа голова, з найважчого, з того, що ви знаєте найгірше. Але буває так, що займатися зовсім не хочеться, немає настрою. У такому разі краще почати з того, що ви знаєте найкраще, що для вас є найцікавішим і найприємнішим. Можливо, поступово ви налаштуєтесь на роботу й зможете подужати й складніші та менш цікаві теми. Спершу слід переглянути весь матеріал і розподілити його так: якщо потрібно вивчити 100 питань за 4 дні, то в перші 2 дні вивчити 70 % усього обсягу інформації, за 3-й день вивчають решту, 4-й день — для повторення вивченого. Складні теми варто чергувати з простими — не обов’язково вивчати всі питання поспіль.

5.     Психологічні закономірності, які варто враховувати .  «Чинник межі». Найкраще запам’ятовується інформація, викладена на початку і наприкінці тексту, середина зазвичай швидко «вилітає» з голови. Тому під час запам’ятовування та повторення особливу увагу слід приділяти середній частині тексту.

6.     Розуміти, а не просто запам’ятовувати. Повто­рювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Інформація після «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, витрачається на 20—30% упродовж перших 10 год. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хв. — втрете, а через 8—10 год. — учетверте і ще раз — через добу. Тільки після цього можна бути впевненим, що інформа­ція міцно запам’яталася. Для поліпшення механічного запам’ятовування дані; цифр, символів необхідно створи­ти яскраві асоціативні образи (бажано, щоб вони були нестандартними та мали зв’язок із контекстом, який ви легко запам’ятовуєте).

7.     Особливість упізнавання Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав. Тож вирішу­єш, що витрачати час на це питання не варто, можна переходити до наступного питання. Насправді ж це — несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відпо­вісти на таке «знайоме запитання».

8.     Найкраще запам'ятовується те, що є «най­ближчим»: текст, малюнок, логіка, схема, усне від­творення.

9.     Слід знаходити щось цікаве в найнуднішому ма­теріалі, адже цікаве запам'ятовується небагато легше.

Підтримка батьків та друзів — один з чинників успіху. Емоційний батьківський захист — велика під­тримка. перед іспитом. Можна готуватися до іспитів удвох з другом, однокласником, адже одна голова до­бре, а дві — краще. Такий спосіб підготовки має свої переваги, якщо поставитись до нього відповідально та сумлінно. Вчити разом не варто, а от повторювати навіть бажано. Це краще робити напередодні виступу.

Готуватися можна й так: перший день — самостійне вивчення, другий  -повторення й переказування один одному. Було б добре розділити тему за інтересами, складністю, легкістю засвоєння: один розповідає те, що інший раніше не вивчив.

Розповідати треба чітко, докладно, емоційно. Можна проводити «репетиції» перед виступом наодинці: стави­ти собі запитання, уголос на них відповідати, привчатися слухати своє мовлення.

Розпорядок дня:

Харчуватися необхідно З—4 рази на день. Мед, горіхи, молочні продукти, риба, м’ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних поживних речовин в організмі та відновлять його енергетичні витрати.

Нормальний здоровий сон та повноцінний відпо­чинок зменшать навантаження на нервову систему. Не варто відмовлятися від щоденних занять спортом, розмов по телефону — це також буде своєрідним відпочинком.

Ø Слід пам'ятати про біоритмічні особливості: «со­ва» неефективно працює о 6—8-й год. ранку, а «жайворо­нок» навряд чи буде працездатним до 2-3-ої год. ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17 до 18 год.

Ø Можна вживати тонізуючі препарати, напри­клад, із женьшеню чи елеутерококу. Каву пити тільки вранці й небагато, аби прокинутися (для тих, хто саме так звик розпочинати свій день). Кава посилює тривож­ний стан у людях, невпевнених у собі.

Ø Заспокійливі медичні препарати зовсім вам не по­трібні, бо можуть нашкодити через те, що гальмують нервові процеси та процеси відтворення вивченого матеріалу (до того ж, їх можна вживати лише за при­значенням лікаря).

Ø Чергування відпочинку й роботи. Обов’язково потрібно чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв занять, потім — 10 хв. перерви.

Ø Фізична підготовка. Щоби бути у формі, зберегти своє фізичне та психічне здоров’я, необхідно виконувати фізичні вправи та рухи, які допоможуть позбутися пси­хічного й фізичного напруження.

Ø 3а 2—3 дні до іспиту слід добре відпочити, інакше може з’явитися перевтома, що зведе всі ваші зусилля нанівець.

Шпаргалка — річ потрібна

Використання шпаргалок на іспиті найчастіше за­вершується дуже сумно. Вони потрібні лише тим, хто краще запам’ятовує матеріал під час конспектування, — викладений коротко (у вигляді тез), він краще тримається у пам’яті. Шпаргалки зручно перечитувати перед самим іспитом, а от брати на іспит не варто.

«Спокій, лише спокій»

Як здолати хвилювання безпосередньо перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією?

Перед початком уроку:

•  Потрібно добре виспатися в ніч перед іспитом.

•  Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією і приходьте на урок незадовго до початку.

•  Розслабтеся.

•  Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.

•  Не приходьте на урок з порожнім шлунком.

•  Візьміть цукерку або що-небудь інше, щоб не думати про тест, контрольну роботу, підсумкову атестацію, заспокойтеся.

Під час уроку:

•  Уважно прочитайте завдання.

•  Розподіліть час на виконання завдання.

•  Сядьте зручно.

• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.

•  Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.

Налаштуйтеся на неодмінний успіх! Ми в тебе віримо!

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ

Психологічна підтримка - це один з найважливіших чинників, що визначають успішність Вашої дитини в здачі ЗНО. Як же підтримати випускника?

Існують помилкові способи, так типовими для батьків способами є гіперопіка, створення залежності підлітка від дорослого, нав'язування нереальних стандартів, стимулювання суперництва з однолітками. Справжня підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, можливостей позитивних сторін дитини.

Підтримувати дитину - значить вірити в неї. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві труднощі при підтримці тих, кого вона вважає значущими для себе. Дорослі мають немало нагоди, щоб продемонструвати дитині своє задоволення від його досягнень або зусиль. Інший шлях - навчити підлітка справлятися з різними задачами, створивши у нього установку: «Ти можеш це зробити».

Щоб показати віру в дитину, батько повинен мати мужність і бажання зробити наступне:

·      забути про минулі невдачі дитини;

·   допомогти дитині знайти упевненість у тому, що він справитися з даною задачею;

·      пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.

Існують слова, які підтримують дітей, наприклад: «Знаючи тебе, я упевнений, що ти все зробиш добре», «Ти знаєш це дуже добре».

Підтримувати можна за допомогою дотиків, сумісних дій, фізичної співучасті.

Пам'ятайте основні принципи психологічної підтримки, особливо важливою в період підготовки до іспиту:

·   Надайте дитині увагу (цікавтеся його настроєм, станом здоров'я, проявляйте турботу про його потреби).

·  Поклопочіться, щоб удома було щось смачненьке, що любить ваша дитина, це знижуватиме його емоційну напругу (при цьому не зловживайте солодощами і борошняним).

· Залиште йому на період іспитів мінімальний круг домашніх обов'язків, давайте йому зрозуміти, що оберігаєте його.

· Виражайте йому готовність допомогти і допомагайте в різних питаннях підготовки.

·  Розказуйте про свій досвід здачі іспитів, де це доречно. Розкажіть, що ви випробовували перед іспитами.

·     Прагніть виражати упевненість в його силах, не лякайте провалом.

· Самі постарайтеся регулювати своє хвилювання і не переносити його на дитину.

 І пам'ятаєте: найголовніше понизити напругу і тривожність дитини і забезпечити відповідні умови для занять.